Словник української мови (1937)/жовнірство
| ◀ жовнір | Словник української мови Ж жовнірство |
жовнірський ▶ |
|
Жовні́рство, ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовнірство і бере од козаків десяту рибу. ЗОЮР. I. 275.
| ◀ жовнір | Словник української мови Борис Грінченко Ж жовнірство |
жовнірський ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жовнірство
Борис Грінченко
1937
Жовні́рство, ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовнірство і бере од козаків десяту рибу. ЗОЮР. I. 275.