Словник української мови (1937)/жовто
Зовнішній вигляд
◀ жовтневий | Словник української мови Ж жовто |
жовтобокий ▶ |
|
Жо́вто, нар. Желто. Сади розкішні, доріжки помеж деревом ніби жовто помальовані. Левиц. I. 214. Голова морочиться, в очах мені жовто. Левиц. I. 73.