Словник української мови (1937)/жолудь
| ◀ жолудовий | Словник української мови Ж жолудь |
жона ▶ |
|
Жо́лудь, дя, м. Желудь. Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену. Нп. Ум. Жо́лу́ди́к. Мнж. 1. Ув. Жолудя́ка.
| ◀ жолудовий | Словник української мови Борис Грінченко Ж жолудь |
жона ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жолудь
Борис Грінченко
1937
Жо́лудь, дя, м. Желудь. Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену. Нп. Ум. Жо́лу́ди́к. Мнж. 1. Ув. Жолудя́ка.