Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жорілка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жорілка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жорілка, ки, ж. Кружок из сплетенной лозы, служащий ошейником для телят, а также связью на воротах. Пора теля узять на жорілку. Сосн. у.