Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жува́ти, жую́, є́ш, гл. Жевать. Живуть і хліб жують, постолом добро носять. Рудч. Ск. II. 43.