Словник української мови (1937)/жупан
| ◀ жупа | Словник української мови Ж жупан |
жупанець ▶ |
|
Жупа́н, на́, м. Кафтан, верхняя мужская одежда. Гол. Од. 16. КС. 1893. V. 280; XII. 447. Хоч і надів жупан — все не цурайся свитки. Ном. № 1274. Ум. Жупа́ник, жупа́ничок, жупани́ченько, жупано́к, жупано́чок, жупа́нчик. Де узявся козаченько на вороному кониченьку та в голубому жупаниченьку. Мил. 91. Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок. Стор.