Словник української мови (1937)/журат
| ◀ журавчик | Словник української мови Ж журат |
журах ▶ |
|
Жура́т, та, м. Судья. Угор.
| ◀ журавчик | Словник української мови Борис Грінченко Ж журат |
журах ▶ |
|
Словник української мови — Ж
журат
Борис Грінченко
1937
Жура́т, та, м. Судья. Угор.