Словник української мови (1937)/журашин
Зовнішній вигляд
◀ журахвина | Словник української мови Ж журашин |
журба ▶ |
|
Жура́ши́н, на, м. = Журах. Ой гукнув же та козак Нечай та й на журашина: «Та сідлай, журах, та сідлай, малий, коня вороного». АД. II. 63.