Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/журашин

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
журашин
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жура́ши́н, на, м. = Журах. Ой гукнув же та козак Нечай та й на журашина: «Та сідлай, журах, та сідлай, малий, коня вороного». АД. II. 63.