Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/журіння

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
журіння
Київ: Соцеквидав України, 1937

Журі́ння, ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.