Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жучиха

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жучиха
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жучи́ха, хи, ж. Жук-самка. Як поїхав жук по сіно, а жучиху щось насіло. Чуб. III. 164.