Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жіноцтво

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жіноцтво
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жіно́цтво, ва, с. соб. 1) Женщины. Жіноцтво щебече, усі разом розказують і ні одна не слухає. Кв. I. 138. 2) Замужняя жизнь. В жіноцтві вона зовсім не така стала, як була дівкою.