Словник української мови (1937)/є
Зовнішній вигляд
Словник української мови Є є |
єва ▶ |
|
Є. 3-е лицо ед. ч. н. вр. от гл. бу́ти. Есть. Є в мене криниця під перелазом. Лавр. 35. Добро у кого є господа, а в тій господі є сестра чи мати добрая. Шевч. 439.