Словник української мови (1937)/єдваб
Зовнішній вигляд
◀ єдамашок | Словник української мови Є єдваб |
єдвабний ▶ |
|
Єдва́б, ба и бу, м. Род шелковой материи. Ладна баба без єдваба. Ном. № 7516. Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає. Шевч. 368.