Словник української мови (1937)/єдиний
Зовнішній вигляд
◀ єдинець | Словник української мови Є єдиний |
єдиниця ▶ |
|
Єди́ний, а, е. Один, единый, единственный. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному богу. Мет. 23. Друже мій єдиний! К. Досв. 108. Його єдиная дитина покинуть хоче. Шевч. 251.