Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/єдиний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Є
єдиний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Єди́ний, а, е. Один, единый, единственный. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному богу. Мет. 23. Друже мій єдиний! К. Досв. 108. Його єдиная дитина покинуть хоче. Шевч. 251.