Словник української мови (1937)/єднанка
Зовнішній вигляд
◀ єднаково | Словник української мови Є єднанка |
єднання ▶ |
|
Єдна́нка, ки, ж. 1) Примирение. Вх. Зн. 84. Также и во мн.: їдна́нки. Шух. I. 34. 2) Вознаграждение за причиненный убыток. Желех.