Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/єй

Матеріал з Вікіджерел

Єй, меж. Ей. Єй-богу, єй-же-богу, єй-же-ти-богу! Ей-богу. Єй-богу немає. Шевч. 137. Він усе не дає діла робити, єй-же богу. МВ. II. 22.