Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/єси

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Є
єси
Київ: Соцеквидав України, 1937

Єси́ (єсь), єсть, єсте́, гл. От гл. бу́ти н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч.