Словник української мови (1937)/єхида
| ◀ єтіро | Словник української мови Є єхида |
єхидкуватий ▶ |
|
Єхи́да, ди, ж. 1) Змея ехидна. 2) Об. Ехида, злой и лукавый человек. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити. Мир. Пов. II. 71.
| ◀ єтіро | Словник української мови Борис Грінченко Є єхида |
єхидкуватий ▶ |
|
Словник української мови — Є
єхида
Борис Грінченко
1937
Єхи́да, ди, ж. 1) Змея ехидна. 2) Об. Ехида, злой и лукавый человек. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити. Мир. Пов. II. 71.