Соколику-сину! Вчини мою волю

Матеріал з Вікіджерел
Соколику-сину! Вчини мою волю
Джерело: Соціально-побутові пісні /Упоряд. і передм. О.М.Хмілевської; Іл. худож. В.Є.Перевальського, А.Ф.Павленка.– К.: Дніпро, 1985.– с.23.: ілюстр.– (Б-ка укр. усної нар. творчості) [1]  


Про текст
Назва: Соколику-сину! Вчини мою волю
Записано в:
Дата запису:
Записувач: Михайло Максимович
Записано від:
Жанр: козацька
Опубліковано в: Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем. М., 1834., с. 144
[[Файл:|300px|безрамки|центр]]


СОКОЛИКУ-СИНУ! ВЧИНИ МОЮ ВОЛЮ

«Соколику-сину! Вчини мою волю:
Продай коня, щоб не їздить по чистому полю!»
«Соколихо-мати! Не хочу продати:
Треба мому кониченьку овса й сіна дати!»
«Соколику-сину! Хто буде робити?
Вже прийдеться мені, сину, голодом сидіти!»
«Соколихо-мати! Пусти погуляти!
Буду гулять поденеду, доленьки шукати.
Ой привезу тобі цілі три жупани,
Та щоб були ті жупани серебром заткані!
Ой між ними один із самого хана.
Ой доб’юся я до нього, злого бусурмана!
Ой прощай же, мамо, прощай до морозів,
Привезу я худобоньки тобі десять возів!»

Примітки та походження[ред.]

  1. Друкується за виданням: Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем. М., 1834., с. 144.