Сонце низенько (Котляревський)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сонце низенько
Іван Котляревський
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
З п'єси "Наталка-Полтавка". Публікується за виданням "Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1." • Існують інші версії цієї роботи: Сонце низенько

Сонце низенько,
Вечір близенько —
Спішу до тебе,
Лечу до тебе,
Мов серденько!

 Ти обіцялась
 Мене вік любити.
 Ні з ким не знаться
 І всіх цураться,
 А для мене жити!

Серденько моє!
Колись ми двоє
Любились вірно,
Чесно, примірно
І жили в покої.

 Ой, як я прийду,
 Тебе не застану, —
 Згорну я рученьки,
 Згорну я біленькі,
 Тай не жив стану!..


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.