Сонце низенько (Котляревський)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Струни. Том 1 (1922 під ред. Богдан Лепкий
Сонце низенько (Іван Котляревський)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
З п'єси «Наталка-Полтавка». • Існують інші версії цієї роботи: Сонце низенько
Видання: Берлін: 1922.
СОНЦЕ НИЗЕНЬКО.
 

Сонце низенько,
Вечір близенько —
Спішу до тебе,
Лечу до тебе,
Мов серденько!

 Ти обіцялась
 Мене вік любити.
 Ні з ким не знаться
 І всіх цураться,
 А для мене жити!


Серденько моє!
Колись ми двоє
Любились вірно,
Чесно, примірно
І жили в покої.

 Ой, як я прийду,
 Тебе не застану, —
 Згорну я рученьки,
 Згорну я біленькі,
 Тай не жив стану!..


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1925 року і автор помер щонайменше 100 років тому.