Станиславівський Голос/1918/5/Тимчасовий основний закон
Станиславівський Голос. Ч. 5 Тимчасовий основний закон |
Приказ до Української Армії ▶ |
|
про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської Монархії, ухвалений Українською Національною Радою на засїданю дня 13. падолиста 1918.
Держава, проголошена на підставі права самоозначеня народів Укр. Нац. Радою у Львові дня 19. жовтня 1918 р, обнимаюча весь простір бувшої австро-угорської Монархії, заселений переважно Українцями, мав назву Західно-українська Народня Република.
Простір Західно української Народньої Републики покриваєть ся з українською суцїльною етноґрафічною областю в межах бувшої австро-угорської монархії, — то є з українською частиною бувших австрійських коронних країв Галичини з Володимирією, і Буковиною та українськими частими бувших угорських столиць (комітатів) Спиш, Шариш, Земляни, Уг, Берег, Угоча і Мараморош, як вона означена на етноґрафічній картї австрійської монархії Карла барона Чернїґа.
Отся державна територія творить самостійну Західно-українську Народню Републику.
Права влади іменем Західноукраїнської Народньої Републики виконує весь її народ через своє заступництво, вибране на основі загального, рівного, безпосередного, тайного і пропоріонального права голосованя без ріжницї пола. На сїй самій основі мають бути вибрані Установчі Збори Західно-української Народньої Републики. До часу зібраня Установчих зборів виконує всю власть Українська Національна Рада і Державний Секретаріят.
Гербом Західно-української Народньої Републики є: Золотий лев на синьому полї, обернений у свою праву сторону, державний прапор є синьо-жовтий, державна печать має докола гербу напись „Західноукраїнська Народня Република.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).