Старосвѣтскій бандуриста/2/Пусти мене мати въ поле жито жати

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

1.Пусти мене, мати, — въ поле жито жати,
Буду, мати, жито жати, — до́леньки шукати.
2.Ой не пущу, доню; — щобъ не заблудила;
Бо ты, доню, свою долю — на вѣкъ загубила!
3.Пусти мене, мати, — у лугъ погуляти,
Буду ходить, та гуляти, — доленьки шукати.
4.Ой не пущу, доню; — щобъ не заблудила,
Бо ты, доню, свою долю — на вѣкъ загубила!
5.Пусти мене, мати, — у ставъ ся купати,
Буду плавати, ныряти, — доленьки шукати.
6.Ой не пущу, доню; — щобъ не потонула;
Та вжежъ, доню, твоя доля — на дно потонула.
7.Ой за мостомъ, мостомъ — трава зеленѣе;
За хорошимъ чоловѣкомъ — жо̂нка молодѣе.
8.Ой за мостомъ, мостомъ — трава посыхае;
За ледачимъ чоловѣкомъ — жо̂нка погибае.
9.Ой тамъ въ саду, при долинѣ, — трава по колѣна,
Ой за добрымъ человѣкомъ — жо̂нка якъ калина.
10.Ой тамъ въ саду, на горбочку, — трава все жовкнѣе.
Ой за лихимъ чоловѣкомъ — жо̂нка помарнѣе!

(Малоросійская и Галицкая).

Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1927 року і автор помер щонайменше 100 років тому.