Старі хати Харькова/Закінчення
| ◀ Сторожка на Лисогорському кладовищі | Старі хати Харькова Закінчення |
|
Перевіряючи наші спроби аналізу планів, перекроїв й фасадів опублікованих тут хат, читач помітить, що в ряді випадків пропорції можна добачити лише в приближенню. Пояснюється се тим, що сі хати походять з тої доби, коли не тільки «класичний», але й «ілюзійний» стиль вже відживав свій вік і в них риси тих відживших стилів знаходимо лише, як пережитки, збережені традицією (несвідомо) в одних випадках більш, в других менш точно. З другого боку, вони всі в більшій чи меншій мірі ремісничі, далекі від гострого відчування й розуміння вимог того класичного стилю. Отже, ми одмічали лише такі прикмети, котрі помітні в ряді памяток.[1] Ряд прикмет повторюється в більшости опублікованих тут хат, а крім того спостерігався і в других частково обслідуваних; сі прикмети вже маємо право — до певної міри — визнати типовими для хатнього будівництва старого Харькова. Кажемо — до певної міри тому, що для остаточного встановлення їх потрібно мати більш числений, а в де-яких пунктах і виразнійший матерьял.
Кінчаємо книжку побажанням, щоб публікації харьківських хат послужили імпульсом для переведення аналогічних штудій по всій Україні, що спричинилося б до вияснення, як загальних, основних рис, так і місцевих відмін українського світського будівництва. Характерні риси і проблема походження «класичного» стилю нашого будівництва можуть виявитись лише публікаціями точних креслеників й фотографій в супроводі описів найстарійших хат архаїчних сел та містечок України (особливо поліських та гірських з Галичини). Для з'ясування форм «ілюзійного» стилю крім креслеників й фотографій необхідно мати видання поліхромних і взорчастих розписів хат (особливо подільських, херсонських, полтавських і запоріжських).[2]
——————
- ↑ Найголовнійші з них: 1) план хати дає чотирьохкутник дуже близький до квадрату (хати — 1, 3, 6, 7, 8). 2) Діагональ плану хати дає довжину останньої частини чола хати — 3, 6). 3) Відношення довжини чола до причілку в плані = 3:2 (хати — 4, 5). 4) Половина діагоналі плану цілоі будови дає довжину причілка; другими словами чотирьохкутник розділений діагоналлю дає прямокутний трьокутник, у котрого менший катет = ½ гіпотенузи (хати — 7, 8). 5) Вишина зрубу = ½ довжини причілкової стіни (хати — 1, 3, 5, 6, 8). 6) Вишина кістяка покрівлі = вишині зрубу чи стін (хати — 1, 2, 3, 5). 7) Відношення вишини дверей до ширини = 2:1 (хата — 1, 3, 4, 5, 7). 8) Відношення вишини вікна до ширини = 3:2 (хати — 1, 4, 7, 8), = 4:3 (хати — 3, 5). 9) Залом причілкового схилу покрівлі розраховано на точку погляду з середини вулиці (хати: — 1, 6).
- ↑ Про „класичний“ та „ілюзійний“ стилі наших хат. див. „Хата по Єлисавет. пр. під ч. 35 в Харькові“, стор. 50, 56—60.