Статут Організації Об'єднаних Націй/Примітка

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Статут Організації Об'єднаних Націй
Примітка
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Примітка

Статут Організації Об’єднаних Націй був підписаний 26 червня 1945 року в Сан-Франциско на заключному засіданні Конференції Об’єднаних Націй зі створення Міжнародної Організації та набув чинності 24 жовтня 1945 року. Складовою частиною Статуту є Статут Міжнародного Суду.

Виправлення до статей 23, 27 та 61 Статуту були прийняті Генеральною Асамблеєю 17 грудня 1963 року й набули чинності 31 серпня 1965 року. Виправлення до статті 109, прийняте Генеральною Асамблеєю 20 грудня 1965 року, набуло чинності 12 червня 1968 року.

Виправлення до статті 23 Статуту збільшує число членів Ради Безпеки з одинадцяти до п’ятнадцяти.

Виправлена стаття 27 передбачає, що рішення Ради Безпеки з процедурних питань вважаються прийнятими, коли за них подано голоси дев’яти членів (раніше — семи), і з усіх інших питань — коли за них подано голоси дев’яти членів (раніше — семи), включаючи голоси, які збігаються, п’яти постійних членів Ради Безпеки.

Виправлення до статті 61 збільшують кількість членів Економічної та Соціальної Ради з вісімнадцяти до двадцяти семи. Наступне виправлення до цієї статті, що набрало чинності 24 вересня 1973 року, збільшує кількість членів Ради із двадцяти семи до п’ятдесяти чотирьох.

Виправлення до першого пункту статті 109 передбачають, що час і місце проведення Генеральної конференції держав-членів з метою перегляду Статуту визначаються двома третинами голосів членів Генеральної Асамблеї та голосами будь-яких дев’яти (раніше — семи) членів Ради Безпеки.

Пункт 3 статті 109, що передбачає можливість скликання конференції з перегляду Статуту, був розглянутий Генеральною Асамблеєю та Радою Безпеки на десятій черговій сесії Генеральної Асамблеї в 1955 році й залишений у первісному формулюванні: «голосами будь-яких семи членів Ради Безпеки».