тель. Поки науки в школі нема, я можу вельми радо. Цеж обовязок помогти в будові освободженої радянської Галичини. [Грімко]. Товариші! Хай живе побідна червона армія! Хай живе пролєтаріят всього світа! На погибель панам і гнобителям!
Салдати: Ура! Ура! Ура!
[Парох, сотрудник і Голодюк глядять на Масненького з омерзінням].
Фінстербуш: Товарищи! И так, благодаря победоносной красной армии вы свободны. Панская сволочь уж далеко от вас! Поздравляю вас с свободой!
Гурт: Ура! [Хтось тягне фальшиво, на попереки]. Многая літа!
Міхайлов: А вы, товарищи-красноармейцы спойте вашим новым товарищам наш славний гимн: „Интернационал!” [Тихше]. Стойте, товарищи, на хохлацком наречии!
Ломакін: „Интернационал” идет! Прошу встать!
[Хто сидів, встає. Салдати добувають з кишенів папірці з українським перекладом „Інтернаціонала” і заглядаючи в них, співають]:
„Повстаньте гнані і голодні
Робітники усіх країв,
Як у вулькановій безодні,
У вас клекоче в серцях гнів.
Ми всіх катів зітрем на порох!
Повстань же військо злидарів!
Усе забрав нам лютий ворог,
Щоб все вернути, час наспів.
Чуєш, сурми заграли,
Час розплати настав,
В „Інтернаціоналі”
Здобудем людських прав!”
