власником села Влодеком, дізнаємося, що військові дощенту пограбували Росище. Протестація скурпульозно перелічує завдані збитки: "Королівські загони чинили, що хотіли. І підданих побили, забрали півмачка ячменю у Василя, півмачка маку в Дениса, пів третини півмачка проса, 8 кіп вівса, а в Остапка 5 маць вівса, а в Яреми 8 півмачків вівса"[1] і т.д. Всього королівський загін пограбував 24 селян, а двох побили[2].
Рід Гербуртів, багатий і впливовий у Польській Короні, володів маєтками і на Теребовельщині. До їх складу входили Бучиків, Вікно, Глібів і Устрики. Барський староста Мартин Гербурт у 1560 р. є власником сіл Бучиків і Вікно[3]. Вірогідно, у цей час вій володів також іншими селами. У 1571 р. всі п'ять названих маєтків є володіннями Миколая та Яна Гербуртів.[4]
Волинським магнатам князям Збаразьким в Теребовельському повіті як приватні належали села Калинова Руда, Кривчинці, Куйданці, Лозова, Охрімовці і Стриївка. Всі вони розташовувалися на півночі повіту і безпосередньо прилягали до волинських володінь князів Збаразьких. Характерно, що названі села знаходилися в руках різних представників князівського роду. Георгій був власником сіл Калинова Руда і Охрімовці[5], Владислав — села Кривчинці[6], Олександр — села Лозова.[7]
Місцевий шляхетський рід Копичинських володів поселеннями, що знаходились на півдні повіту, з центром у містечку Копичипці. Сюди, поряд з ними, входили ще чотири села: Гадипківці, Креголець, Коцюбинці і Оришківці. Станіслав і Єлизавета Копичипські у 1574 р. володіли не всім містечком, а лише його частиною: того року вони сплатили чопове і податок від корчми зі своєї частини Копичипець[8]. Село Гадинківці виступає власністю Андрія Копичинського і Георгія Чортківського[9]. Брати Станіслав, Андрій і Євстахій Копичипські тримали по частині села Креголець[10].
