Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №2.pdf/37

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

35

ТЕТЯНА ГОШКО

історії міст, працівника Львівського історичного музею (з 1931 р.), доцента Львівського університету (з 1937 р.), яка зібрала чимало матеріалів до історії Львова та до історії польського жіночого руху[1]. Вказаний вище документ відноситься до 1663 року. Він починається зверненням Яна Казимира як до гміни Львова, так і до "Славних лавників, бургомістрів і писарів, членів лонгерій та Комісій міського господарства" і стосується конкретних питань розмежування поля діяльності королівської і міської кас у Львові. Зокрема, вказується, що до кожної з них повинні входити радник, лавник та член Колегії 40 мужів (Collegium quadraginta virorum), причому лише ті люди, які добре орієнтуються в питаннях економії. Далі розглядаються порядок і правила вибору членів цих лонгерій та їх основні обов'язки. Королівська каса збирала гроші для військових потреб міста. На такі цілі йшли кошти від міських маєтків Кульпарків та Брюховичі, від каменоломень, трьох млинів у Галицькому і Краківському передмістях, Пелчинської цегельні тощо. В міську касу поступали кошти на утримання священиків, костельних слуг, сиріт та ін. На це використовувалися прибутки від міських маєтків з Білогорщі, Клепарова, Замарстинова[2] і Голоско. Всі лонгерії по суботах збиралися на спільні засідання і вели своє діловодство. Доречно відзначити, що у фондах ЦДІА у Львові збереглося ряд книг реєстрів прибутків і видатків цих міських кас[3], які досить чітко показують діяльність господарських органів. Проте ці матеріали настільки докладні і об'ємні, що потребують окремого дослідження. Що ж до

  1. Особисті архівні фонди відділу рукописів, — С. 149.
  2. Грамотою 1378 р. Владиславом Ягайлом надавалось міщанам Львова право вибору війта (AGZ. — T.3, — S. 80). Першим обраним львівським війтом став А. Сомерштейн (Andrzej Sommerstein), котрий збудував недалеко від мурів міста велику садибу, яку німці спершу називали Sommerstejnhof, згодом ця назва трансформувалася в Замарстинів і дійшла до нас у назві однієї з львівських вулиць (Chodyniecki J. Historia Stolecznego Królestwa Galicyi i Lodomeryi Miasta Lwowa od zaloźenia jego aż do czasów lerazniejszych. — Lwów, 1865. — S. 45).
  3. ЦДІА України у Львові. - Ф. 52. - Ов. 2. — Спр. 686. — 918 арк.; — Спр687. — 573 арк.; — Спр. 688. — 595 арк.; Спр.689. — 743 арк.; Спр.б86. — 918 арк.; - Спр.б93. - 341 арк. - Сар.б99. - 685 арк.; Стр.695. - 528 арк; Спр. 696. - 513 арк.; - Сар.б97. - 884 арк. Спр.б98, - 868 арк. - Спр.699. - 815 арк.; - Спр.7О0. - 815 арк; - Сар.7бЛ, - 1605 арк. - Сар.795. - 335 арк. - Стр.893. - 557 арк.; - Спр.894. - 877 арк 2 - Спр.895. - 490 арк. - Спраб9б. - 273 арк.