ГАЛИНА СВАРНИК
(1922–1939)
Поза сумнівом, ім'я Дмитра Донцова належить до того ряду людей, які були “особами в історії” і суттєво вплинули на формування ідеології цілого покоління українців, ставши історично і суспільно зумовленим явищем нашого духовного утвердження. Очевидно, вплив ідей Донцова на українське суспільство у 1920–30-і рр. не був би таким великим, якби він не мав поширеної й добре організованої видавничої системи, підпорядкованої єдиним завданням. Йдеться про редагування й видавання Донцовим “Літературно-Наукового Вістника” (1922–1932), “Вістника” (1932–1939), “Квартальника “Вістника” та “Книгозбірні “Вістника” а також діяльність Видавництва Донцових у Львові.
Треба сказати, що львівський період був найбільш плідним для Донцова в багатьох відношеннях. Хоча, як підкреслює основний дослідник його творчості Михайло Сосновський, Донцов не був практичним політиком і після 20-х років участі в діяльності партій не брав, не ставши творцем політичної доктрини і програми, однак як ідеолог і публіцист мав великий вплив на політичні концепції і розвиток провідних політичних угруповань і рухів на українських землях. Трохи менше як за два десятиліття перебування в Галичині йому вдалося, розпочавши майже від нуля, переборюючи найрізноманітніші труднощі, досягти поставленої мети й створити розгалужену видавничу базу, яка працювала незалежно від партійних інтересів і грошей.
Ішов до своєї “імперії” Донцов досить довго. Розпочавши свою публіцистичну й журналістську діяльність ще під час студій у Петербурзі, у 1914–1916 рр. він очолював у Берліні інформаційну службу Українського Парламентарного Клубу у Відні і видавав тижневий пресовий бюлетень “Korrespondenz”. У 1916–1917 рр. керував Бюро Народів Росії в Берні й видавав його пресовий бюлетень. 1917 р. повернувся до Львова, де здобув ступінь доктора права й потім переїхав до Києва, де очолив УТА в уряді Скоропадського. Порвавши з режимом після
