Ця сторінка вичитана
Для вас, історики майбутні,
Наш біль — рядки холодних слів!
О, золоті далекі будні
Серед родючих вільних нив!
Забудь про надхненні свята,
Що в них росила землю кров!
Мовчи, мовчи, душе підтята, —
— Агов!
Якийсь дідок нудний напише, —
Війна і робітничий рух…
О, тихше!
— Біль не вщух!
