Сторінка:Євген Плужник. Дні.pdf/29

Попоїм, посплю… Щасливий ніби.
Роздобув собі штани нові!
Тільки очі так немов у риби,
Та на в'язах мулько голові.

Дотягнусь, пурну і буде тихо!
 Мудреці!
Через віщо серце ніби віхоть
У чужій невимитій руці?