Ця сторінка вичитана
Торгуємо усім, чим тільки можна, —
Словами, дровами, життям, сукном…
Та на аршин лягла рука не кожна,
— Як і раніше мрію за вікном.
Що я продам? Мій крам — від мрій утома,
Широке серце й бідний оливець!
Річ світова і річ давно відома —
Який вже там ще й з мрійника купець.
Та знаю, вірю — через дні і муку! —
Ось підпереже землю мить така, —
І над базаром стисне мрійну руку
Упевнена долонь робітника!
