Сторінка:Євген Плужник. Дні.pdf/56

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана


І, як і всі, лечу
З землею в далечінь…
О, серце, —
 відпочинь! —
Закон.

Ти не одне — мільйон!
І не мільйон — світи
Палають до мети
Вогнем!

А щоб за сірим днем
Десь обрій не загиб,
Попросимо підем
Чи не допомогли-б…
 Homo sapiens я…

— Хлип… хлип…
Дайте мені на хліб!
Кормителі!
Хай царствують ваші родителі
Вічно,
А я денно і нічно
За них
 хлип… хлип…
Дайте мені на хліб…
 Не минайте!

Темний я з болю — не бачу.
Радість останню трачу.
Чуєте: плачу, —
Хлип…
Хлип…