Почасти тому, що озімина менш врожайна, ніж ярина, і тому, що тут вигідніший не чистий, а зайнятий пар, досвідів з чистим паром на станції спеціяльно не ставлять, а засівають пар травою, що не тільки не зменшує врожаю, а збільшує.
Носівська досвідна станція підрахувала, що десятина землі при угноєнню під конюшину, 20 пудів суперфосфату, дає лишку:
| Зерна | Соломи | |
| Озім. жита | 50 пуд. | 200 пуд. |
| Вівса | 20 » | 20 » |
| Сіна з конюшини | — | 130 » |
Виявилося ще вигідніше замісць конюшини сіяти еспарцет. Його врожай вищий від врожаю конюшини: еспарцет дає 217 пудів сіна замісць 130 пудів, що дає конюшина. А крім того, важливо й те, що еспарцет достигає на днів 10–14 раніш конюшини й дає можливість раніш зібрати сіно і взятися до оранки, підготовки грунту під озімину, що для озімини має велике значіння.
Вплив оброблення без угноєння, цеб-то рання оранка, скородження, щоб знищити бур'яни, дають, порівнюючи з сусідніми селянськими посівами, такі врожаї зерна на 1 десятині:
| На досвідному полі | У селян | |
| Озіме жито | 93 пуди | 53 пуди |
| Овес | 103 » | 54 » |
