Роботи цієї найстарішої української досвідної станції заслуговують на увагу не тільки тому, що досвіди її тягнуться довгий час, а й тому, що станцію розташовано на лісовому суглинкові — на грунті, що досить розповсюджений на Україні. Грунт цей має в собі 2.61 % гумусу й 0.222 % азоту. За рік буває опадів 456 м.м. Наслідки роботи цієї станції великі. Коротко можна ЇХ подати так:
а) Оброблення грунту під озімину на ріжному чистому пару дало такі наслідки пересічно за багато років:
| ПАР | |||||
| Чорний | Квітневий | Травнений | Петрівчаний | ||
| Оз. жито | Зерна | 142 | 143 | 134 | 105 |
| Соломи | 312 | 317 | 290 | 200 | |
Щоб як слід оцінити наведені в таблиці цифри, треба мати на увазі, що пересічна врожайність оз. жита на губернію у селян складає 61.3 пуди зерна з десятини, цеб-то пересічна врожайність на станції в найгірших умовах майже вдвічі більша від пересічної по всій губернії. Такі досягнення в культурі поля зробила досвідна станція. З ріжного пару найкращі наслідки дав ранній весняний пар, збільшивши врожай, порівнюючи з пізнім паром, на 38 пуд. зерна й 87 п. соломи.
b) Угноювання гноєм на тому самому пару проти невгноєних дало лишок зерна озімого жита (пудів на десятину):
| На | петрівчаному | пару | 30 | п. |
| „ | травневому | „ | 28 | „ |
| „ | квітневому | „ | 10 | „ |
