Сторінка:Іван Гнида. Червоний Кобзар. Збірка пісень і поезій робітничих (1914).djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено



Судїть мене без боязни, —
Таж сильнї ви, то знаєте!
Судїть без встиду, таж ви встид
На привязи тримаєте;
Судїть, як каже право вам,
Судїть острійше, тяжше ще —
Таж ви і право, то одно
В одній машинї колїсце.

Одно лишень, прошу я вас,
Скажіть виразно й сьміло ви:
Яка вина моя і тих,
Що враз зо мною йдуть і йшли?
Скажіть виразно: Люде ті,
Се зрадники! Вони хотять
Перетворить, перевернуть,
Звалити наш суспільний лад!

Тай ще скажіть, за що хотять
Перетворити лад цїлий?
За те, що паном в нїм богач,
А гнесь слугою люд нїмий,
За те, що чесна праця в нїм
Придавлена, понижена,
Хоч весь той наш суспільний лад
Піддержує й живить вона.

За те, дармоїдство тут
Зробочих рук ссе кров і піт;