Піонерці, ударниці
ОЛІ ТРЕГУБОВІЙ
ДАЛЕКОСХІДНИЙ РЕЙС
Скільки теплої ніжності, зворушливої турботи в цих проводах.
Вже сказано останні слова побажання, стиснуто руки — на щоках і вустах тепліє дотик квапливого поцілунку. Родини моряків стоять на пристані, виряджаючи у далеку плавбу батьків, братів, наречених.
Вільні від вахт моряки утворили розмаїту рухливу шеренгу вздовж всього борту. Вони дружно салютують капелюхами, кепками, посилають на берег нашвидку сфабриковані дотепи.
Під гвинтом засивіла вода.
Пароплав, обережно одійшовши від берега, повернув за хвильоріз. Над пристанню зграйно замайорили хустинки, капелюшки, і вже не можна було розпізнати дорогих облич; лише хустинки, мов крила чайок, довго привертали наш зір.
Ударний „Курск“ рушив у тропічний Далекосхідний рейс:
Рейс важкий, відповідальний і затяжний. Команду до нього вимогливий капітан добирав з випробованих моряків, бо „Курск“ боровся за перше місце серед ударних пароплавів Чорноморського басейну. Успіх рейсу залежав коли не цілком, то переважно від складу команди.
Тим то й привертала увагу та викликала здивовання постать світлоголового підлітка; юначок надміру нервував і хоч як силкувався зберегти спокійну солідність, — в його рухах, виразі лиця буяло нестримне радісне збудження.
