вдавав, що везе Алкана-пашу. Так козаки підплили аж під Січ.
Самійло Кішка ходив потім із поляками в похід на Балтійське море й там поляг у битві 1602. р.
Найславніших діл доказало запорозьке військо за гетьманства Петра Конашевича Сагайдачного.
Він був родом ізпід Самбора в Галичині й належав до дрібної української шляхти, що жила по селах і своїми руками обробляла ріллю. Вчився в Острозькій академії, потім пішов до запорозького війська і став гетьманом 1616–1622. Це був чоловік відважний і розумний. У боротьбі не цінив життя, сам шукав небезпеки, в битву йшов перший, відходив останній, у таборі був обережний, мало спав і зовсім не пив. Від козаків вимагав по слуху й дисципліни, за всякі провини карав гостро.
Він бачив, що козаччина ще не має сили, щоб побороти Польщу й задумав виробити добре й відважне запорозьке військо. Під проводом Сагайдачного козаки ходили що-року великою фльотою на сто й більше кораблів на Чорне море й були пострахом для турків і татар. Здобув він місто Кафу на Криму, де був головний торг бранцями й визволив кілька тисяч христіянських невольників. Нападав на Малу Азію, здобув міста Синопу й Трапезунт і вивіз звідтіль велику добич. Під його проводом козаки ходили навіть під сам Царгород і спалили передмістя султанської столиці. Сагайдачний поміг і полякам проти турків у бою під Хотінням 1621. р. Козаки визначилися тут
