|
ЦИКЛ ДРУГИЙ. ЧЕРВОНА ГАЛИЧИНА
Тернопіль, 1920 — Харків, 1921
I. Через Збруч
Не спинилися перед мостом,
Перелетіли відважно
І тільки тоді зауважили,
Як були вже за Збручем.
І стиснулось млосно,
І забило у ньому ключем,
І зразу,
Без команди, без слів, без наказу,
Вмить,
Гей зачаровані, — стали.
І не знали,
І зрозуміть не могли, що робить,
І здавалось, стоятимуть мовчки вовіки.
Але ось —
Ніби видерлось з нетрів, прорвалось щось —
І розсипали перли дзвінкі коломийки.
II. Коломийка
Галичино дорогая, назбутній краю!
По вигнанню, по мандрівках до тебе вертаю.
Ой поїхали ж ми звідси панськими рабами,
|
|
