Неймовірна колекція коштовностей в Замкові — (Grünes Gewälbe“). Колосальне зібрання скульптури — (Skulpturensammlung). Дрезден — місто неймовірної краси!
Як же не пробути в ньому хоч днів із вісім? Адже саму Мадонну Рафаеля, досягнення над досягненнями італійського образотворчого мистецтва XVI сторіччя, годиться споглядати кілька день…
Але мені зіпсував настрій перед самими дверима Цвінґер-галереї один молодий безробітний художник. Він і тихий, і лагідний був, але він був голодний і попрохав у мене на хліб.
— Як? Ви художник — і просите на хліб? Ви? Тут, під дверима знаменитої на цілий світ галереї?..
— Благаю вас, не кричіть так голосно. Поліцай може прогнати мене. Я малював там копію з однієї картини. Але не так то легко продати, знаєте… Я ще молодий художник.
Він посміхнувся. Як посміхнувся… Перекривив обличчя жалкою гримасою! Він був без картуза, в старенькому піджачку. Худе зеленкувате обличчя. Можна було повірити, що він голодний. За півмарки він дякував до жаху щиро.
І от ви підіймаєтесь по широких сходах цього будинку світової слави і насамперед проходите до окремої кімнати, що в ній зберігається Сикстинська Мадонна.
Кілька одвідувачів сидить тут на стільцях. Споглядають.
Мертва тиша.
Ви входите нечутно і нечутно сідаєте або стаєте десь вибравши зручну позицію.
Перед вами — твір, що про нього ви звикли думати, як про щось недосяжне, незрозуміло прекрасне, як про. щось таке, що коли ви побачите його, то захитаєтесь
