Все залежить від настановлення.
Цей афоризм можна сказати, не бувши навіть звичайним ветеринаром, а не те що харківським кооперативним професором скотарства Омельком Буцем, дотепним і шикарним у цій складній штуці, як чорт…
3
Але в цьому розділі я хочу одверто признатися вам, дорогий читачу: я розумію вас. Подорож почала вас стомлювати? Признаюсь — і мене також. Легеньке пальто фірми „Ленінградодєжда“, що його я придбав був у Харкові перед виїздом за кордон, почало абияк виконувати свої функції. Падав сніг. На вулицях Кöльна було страшенно холодно, і я літерально страждав у середині свого надто легкого термостата фірми „Ленінградодєжда“. З другого боку, товариш Ф. Крушина зовсім не був свого часу так притиснутий метеорологічними умовами, бо, як вам прекрасно відомо, він був у Кöльні не в грудні, а ще в серпні, цебто — коли було зовсім тепло, і через те ви мали можливість читати свого часу в „Комуністі“ докладні „вражіння без'язикого“ під загальною назвою „На „Преса“ Кельн“. А що ми виходимо з загальних інтересів української літератури та журналістики, а не з особистих міркувань, то я спокійно можу тепер проскочити в своїх нотатках Кöльн, Гамбурґ, ще раз Берлін, Варшаву, сказавши про них лише по кілька слів. І скорше на Радянську Україну!
Ну от, наприклад, славнозвісний Кöльнський Собор, що будувався мало не ціле сторіччя. Звичайно, що людина перед ним видається якоюсь мізерною. Стане перед ним і, мов та інфузорія, споглядає камінні ста-
