Сторінка:Іван Мулярчик. Жнива доспіли (1917).pdf/17

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 15 —



II.

Не було оно так скоро
Як говорить ся у казцї;
Проминули може й лїта —
Пройшли по житєвій кладцї.

Брат молодший тії скарби
Роздїлив на штири части:
(Й по мудрому тут він зробив
Нема що на се й казати).

Одну часть роздав він бідним,
За другу збудував школи,
За трету шпиталь для хорих,
А четверта — му остала…

Збудував він — си крамницю,
Файний поставив — си дім;
І розгордивсь з того всего
Що добре дїло зробив він…

Ет, що каже, „сказав він раз”
Брат не знав що то є щастє
Тай утїк від него дурно…
Добре що я вернувсь врештї.

А от я збудував школи,
Збудував шпиталь для хорих;
Кілько добра вже здїлав я —
Кілько поратував многих…