Сторінка:Іван Франко. Борислав сміється. Перше книжкове видання. 1922.djvu/284

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

280

спинити. Зза океану приїздять аґенти вербувати еміґрантів; Герман дає гроші Бенедьови на дорогу, але Бенедьо відмовляє, купує за безцін пять морґів та поселюється із матірю у малій хатині; перед ним стоїть велика задача: дійти власним розумом: у чім лежить щастя народа.[1]


Іван Франко. Борислав сміється. Орнамент.jpg




  1. Повість „Борислав сміється“ друкована в „Світі“, що появлявся в рр. 1881—2 (Ч.1—21). Автор не скінчив її; в Ч. 21. „Світ-а“ зазначено: К. б. (Кінець буде), та докінчення вже не було, бо „Світ“ перестав появлятися, а автор за свого життя не вспів видати повісти окремою книжкою. Поміщене в скороченню закінчення (стор. 275 від зірок до кінця) передав на основі оповідання автора його син Петро Франко.

    Ред.