бачимо Франка у Дрогобичі в нїмецькій нормальній школї[1], що її вдержували оо. Василіяни[2]. Та зараз-таки того року батько його переставив ся, а молода мати, щоб рятувати задовжене хазяйство, вийшла незабаром заміж за зайшлого з Ясеницї парубка Гриня Гаврилика, людину гарну, яку Франко цїле своє життя згадував як-найкраще. За його допомогою й його заходами Франко скінчив нормальну школу й перейшов до дрогобицької ґімназії. Малий, невидний, несміливий, неохайний, визначував ся між усїма своїми товаришами »нечищеними по кілька недїль чобітьми, брудною сорочкою, подертим сурдутом, нечесаним волоссям — і першою льокацією[3]«. І хоч йому довело ся багато натерпіти ся у школї — він і народню школу й цїлу ґімназію переходив як не першим, то другим або третїм.
Про дитячі роки Франка та про те, яке було його навчання у школї, ми маємо багато згадок у його оповіданнях, а то й цїлі новелї присвячені тим часам (Грицева шкільна наука, Олівець, Борис Граб, Гірчичне зерно…). І те, як його нагинали, щоб був як »усї люде« (Малий
- ↑ Вона те ж, що народня; нормальними звали ся школи по містах через те, шо сполучені були з препарандами, тобто, підготовчим курсом на вчителїв. По деяких краях (у Ромунїї) ще й досї вчительську семинарію так і звуть нормальною школою для вчителїв.
- ↑ Це ще по давнїй традиції з XVIII. в., коли Василіяни по цїлій т. зв. польській Українї вдержували школи (сами там були й учителями). Та після єзуїтської реформи цього чина — Василіяни нїде вже тепер шкіл не вдержують. До того часу вони мали низчу ґімназію в Бучачі (на жаль, з польською викладовою мовою) й народню школу у Дрогобичі. За те дївочі школи та інститути (українські) удержують сестри Василіянки (Яворів, Станиславів, Львів)
- ↑ Льокації — місця у клясї за тим, як хто вчив ся; це зазначувано все й на шкільному засвідчінню, яку хто мав »льокацію«. Їх знесено у вісїмдесятих роках, хоч деякі вчителї в деяких ґімназіях, теж по старій традиції, все з кінцем семестра розсаджували своїх учнїв за льокаціями — ще на початку 90. років XIX. ст.
