(Бідно, але з деякою претензією на лїпший смак умебльований готелевий покій. Ліжко, софа оббита червоним плюшем, стіл з цвитучими хрізантемами в вазонику. З боку столик закинений фотоґрафіями та мальованими картками. Одиноке вікно заслонене червоною фіранкою, крізь яку просьвічує сонце, кидаючи на ліжко червону квадратову пляму. В кутї біля дверий умивальник, насупротив нього великий куфер застелений барвистим коциком. Над столиком на стїнї зеркало. Кілька крісел, на однім із них жіночі сукнї покинені безладно, на другім мужеське пальто, елєґантна паличка і цилїндер.
ЮЛЇЯН, молодий, вродливий панич, власне кінчить туалєту перед зеркалом, розчісує щіткою на голові рідке волосє і роскішні баки, підкручує вуси.
КАМІЛЯ, вродлива брунетка, лежить на ліжку накрита ковдрою, скуливши ся, немов змерзла, і слїдить очима його рухи.
З надвору долїтає ненастанний туркіт возів і гомін вуличного руху, троха пізнїйше гук дзвонів.)
Вже одягаєш ся, бльондинику?
(Не обертаючи ся до неї, перед зеркалом.) Так.
