Сторінка:Іван Франко. Перехрестні стежки (б.р.).djvu/326

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 324 —

ляція: видавати себе за хлопського адвоката? Багато на тім заробиш? І на-довго вистачить?

— Се не така зла спекуляція, як тобі здаєть ся, — розсудливо мовив Шнадельський. — Треба тільки підхопити й піддати їм відповідну справу. От що! Я з моєю великою бранкою міг би був порости в піррє, як би не був сей проклятий адвокат перешкодив.

— Міг би був порости в піррє! — з призирством мовив Шварц. — Ну, скажи скілько б ти міг був заробити?

— До Нового Року я був би мав зо дві тисячі.

— Дві тисячі! Ну, хиба се гроші? І з такою нїкчемною сумою був би ти мусів дралювати[1] за море на те тільки, щоб за місяць, за два там стати якимнебудь кельнером або пастухом чужого стада. Нї, спасибі за ласку! Я б на таке не пішов.

— Думав я і про иньше, та також якось не витанцьовуєть ся. Думав через маршалка дістати місце при повітовій касї, а там якнебудь добрати ся до неї…

— Ха, ха, ха! — зареготав ся на все горло Шварц. — Ну, брате, таким наївним я не був би вважав тебе.

— Наївним! Як то?

— Через маршалка до каси! Та хиба ти не знаєш, що як би в касї було щонебудь, то сам маршалок перший загріб би з неї все до шеляга!

— Маршалок?

— Ну, розумієть ся, він лєґально, на векслї,

  1. Від слова: драла, пор. дати драла