Сторінка:Іван Франко. Ріпка (1918).djvu/8

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Кличе баба дочку Мінку: „Ходи, доню, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!“ Пішли вони у город — гуп, гуп!

Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку; тягнуть руками, упіраються ногами; промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

8