Ось Вам моє curriculum vitae.
Я родився в Нагуєвичах, пов. дрогобицького, в р. 1856. Батько мій був доволі заможній селянин, а до того коваль. Як чоловік і ремісник він мав велику повагу не тільки в своїм селі, але й широко в окрузі, і досі ще багато людей з великою пошаною згадує „Яця (Якова) коваля з Гори“ (так зветься присілок чи слобода, де я родився). Хрестив мене знаний у літературі Осип Левицький, автор граматики й кепських перекладів з Ґете; деякі книжки, котрі по нім осталися в селі в руках мужиків, як „Вѣнок Русинам на обжинки“ (1846–47 р. р.), історія біблійна і збірник „пѣсень богоговѣйных“ (Перемишль 1837) належали до першої моєї лектури. На шостім році життя батько віддав мене до сільської школи до сусіднього села Ясениці Сільної. В Нагуєвичах є школа ще від 1828 р., але далеко, в горішньому кінці села, для того віддано мене в сусіднє село до брата моєї матері, шляхтича „загонового“ Павла Кульчицького, досить бідного селянина й одного з найсимпатичніших людей, яких я знаю. Він сам учив мене читати, хоч я при тому ходив і до школи, котра була близько його хати й котра в Ясениці здавна ведеться далеко краще, чим у Нагуєвичах.
Там я пробув два роки й вивчивсь читати по-українському (під проводом вуйка, через 10 день), по-польському і по німецькому (це ще були часи германізації), писати, рахувати (чотири операції) й співати до служби Божої. По двох роках батько віддав мене до Дрогобича до т. зв. німецької або нормальної школи у Василіян, до другої
