гімназію в Дрогобичі. Хоче тут шукати якої служби. Я заангажував її до всіх кадрилей, то не випадає мені покидати її на льоді. Ходи, ходи, випиймо!
Але Начко вже не чув його. Мов буря, полетів він до гардеробу, зажадав своє пальто, капелюх та калоші і, кинувши гардеробниці гульдена, вибіг на сходи, до сіней на вулицю, поспішаючи, немовби хто гонив за ним.
— Що сталося з хлопцем? — муркнув сам до себе Владко, повертаючись до зали. — Сподіваюсь, що він не хорий. Мабуть, щось дуже розстроїло його. Треба буде випитати в нього, як повернусь додому. Але покидати бал на самій половині не можна. — І заспокоївшися, пішов він до Регіни, бо вже розпочиналася друга кадриль.
Начко прокинувся дуже рано. Він мав о пів до шостої бути в друкарні для перекладу нових телеграм і остаточного зредагування ранішнього видання числа «Gońc-а». Цим тяжким трудом ранішнього вставання ділився він із своїм головним співробітником, так що одного дня вставав рано один, другого дня другий, окрім неділі, коли не виходило ранішнє видання «Gońc-а». В тих днях, коли мав рано вставати, Начко прокидався звичайно далеко вчасніше, ніж було треба, не раз о третій або четвертій, і вже не спав більше, доки стара Миколайова з правильністю годинника не вставала точно о п'ятій, вичищала його речі і приготовляла йому води для вмивання.
І сьогодні прокинувся Начко о четвертій вранці. Надворі була ще ніч — ясна, морозна, зимова. Повний щит місяця хилився до заходу, а його біле світло розіскрювало замерзлий сніг, яким обсипаний був Львів. Молочна ясність цієї ночі била в незавішене вікно Начкової спальні так, що всі предмети в ній, хоча в півтіні, але виразно вирисовувались перед його очима. Машинально якось глянув Начко в протилежний кут кімнати і гукнув навіть напів іще сонним голосом:
— Владку, ти спиш?
Але в тій хвилині пригадав собі, що вже два тижні сам він спить у цій кімнаті, що Владко перейшов до іншого помешкання, і серце його стиснулось від жалю і якогось неясного болю.
Він сягнув рукою на нічний столик, що стояв біля узголов'я його ліжка, дістав годинник, що лежав на ньому, і пачку
