сив пані, щоб з'явилися за тиждень по остаточне рішення. В тій хвилині, коли пояснював Начкові, що з цієї справи, може, ще нічого не буде і що він не думає мішатися до неї, сам тремтів від думки, що corpus delicti[1], який свідчить про його безсоромну брехню, лежить тут же перед ним, у бюрку, в незамкненім шуфляді, і що Начко одним рухом руки може видобути його і побачити всю правду. Очевидно, Начко про це не знав нічого і тому здивувався дуже, коли Владко на другий день в часі обіду заявив йому, що він вишукав собі нове помешкання, на яке за пару днів хоче спровадитись. Начко прийняв цю відомість мовчки, як тяжкий, але заслужений удар, не питав брата про мотиви цього кроку, а коли той з власної понуки почав йому їх вияснювати, махнув рукою і обтер крадькома сльозу, що набігла йому на очі. Бо Начко відчував, що ця розлука є початок якогось нового повороту в житті, який може повести їх на різні шляхи, і хто знає, чи не вплине вона фатально на сам розвиток тієї праці, якій вони присягли віддавати свої сили, своє життя. Але він нічого не казав про це Владкові, боячись образити його нагадуванням про справу, яка для них обох була такою звичайною, такою природною і необхідною, як дихання. Лише стара Миколайова, довідавшись, що «старший» панич думає виїхати, тихо ридала в кухні, не сміючи також мовити ні слова.
І ось уже минуло два тижні від дня, коли Владко зайняв нове помешкання. Здавалося, що цей розділ вплинув корисно на відносини між братами. Владко часто увечері приходив на своє старе помешкання, зоставався на чай, жартував з Миколайовою, оповідав Начкові про свої заняття і викликував його так само на розмову, що йому і вдавалося деколи. Але Начко відчував, що все це вдаване, що Владко говорить до нього мов до чужого, що хоче забавити його в товаристві, що їх розмові недостає тепла, недостає братерської щирості й безумовної відвертості. Він відчував, що й сам він замикає в своїм серці перед братом багато важливих справ, які сталися в останніх днях, і підозрівав Владка, що й він, мабуть, щось перед ним приховує. І чим нещасливішим почував себе Начко, тим більше гризучими, тим сильнішими ставали його підозріння. Нащо Владко випровадився? Чому він не згадує нічого про
- ↑ Предмети, що служать за доказ провини.
