Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 11. Повісті (1960).djvu/19

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

червонілі з розчіхраним волоссям, убрані в павутину та сухе листя, але веселі голови хлопчаків. Шапки несли в руках, а в кожній шапці повно грибів.

— Гурра! — привітала їх уся компанія.

— Оце раз кляві яндруси! Шпануйте, що грибів намухрали![1]

— Щоб вас качка ко̀пнула! А де ж ви такі кляві голубінки наскочили?

— Ні, я все своє кажу, що ті бестіони мають до всього щастя. Кинь їх із поду, то вони, певно, як кіт, упадуть на ноги.

— Вибери їм очі, то вони, як багач, будуть плечима бачити.

Серед таких радісних окриків уся компанія обступила щасливих хлопчаків. Особливо Владко і Начко були в гонорах, до них були звернені всі вищі делікатні промови, вони були, так сказати, героями дня. Від них забрали губи, які під Стефковим доглядом почали чистити і пекти, відломуючи від кожної корінець і щедро посипаючи те місце сіллю. Губ було стільки, що на кожного з товариства випадало по три штуки, а надто лишалося ще по одній для Стефка, Владка і Начка. Розділу губ, як і всіх інших речей, доконувано гуртом, серед сварні та гармидеру, але якнайсумлінніше і зважаючи на всі можливі вимоги справедливості. Тільки Владко і Начко, почуваючи свої заслуги, не мішалися до тих суперечок, але сиділи біля огнища під дубом, смачно заїдаючи полишені їм шматки брукви і радісно оповідаючи про свою мандрівку по лісі за губами; пильно слухала їх з витріщеними оченятами і з отвореними устами купка наймолодших у компанії хлопчиків, шести та семилітніх лобузів, що заздро і з подивом гляділи на кожний крок братів, хапали кожне їх слово і, певно, всю ніч, лежачи десь по брудних, вонючих кутах своїх нужденних помешкань, будуть мріяти про ті чудеса природи, про пригоди серед лісової зелені, про ті приємності та розчарування грибозбору, які в тій хвилі так проречисто, доповнюючи один одного, розмальовують перед ними Владко і Начко.

— Кукурудза готова! Гей, до кукурудзи, бахурня! — кличе Стефко, і всі просто кидаються до нього. За кукурудзою йдуть печені картоплі з губами — «панська страва», як висловився

  1. Славні хлопці! Глядіть, скільки грибів назбирали!